Чим корисне читання книжок
Ми звикли сприймати читання як заняття, частину роботи, навчання чи дозвілля. Але читання - це ще й нейрофізіологічний процес, який впливає на наш організм. Чому б не скористатися можливими ефектами навмисно, застосовуючи читання як тренування або, навпаки, відпочинок?
Здавалося б, ми читаємо заради знань або заради задоволення, інших цілей у цього процесу немає. Насправді понад цю очевидну користь у читання є ще неочевидні "бонуси". Знаючи їх, і діти, і дорослі, можливо, захочуть читати книги онлайн частіше.
Читання тримає мозок у тонусі
Читання влаштовує мозку хорошу комплексну розминку, як тілу в тренажерному залі. Перегляд фільмів або прослуховування лекцій не дають такого ж сильного ефекту.
Дорослим людям, які не страждають на дислексію та інші розлади, що ускладнюють читання, це заняття здається елементарним. Але з точки зору нейробіології читання - надзвичайно складний процес. Причому незалежно від того, що саме ми читаємо.
Річ у тім, що здатність до читання не закладена в людині, як, наприклад, здатність до продукування та розуміння усного мовлення. Писемність, а отже, і читання, з'явилися, коли людський мозок у сучасному його вигляді був уже сформований, тому в ньому немає спеціальної системи для цих функцій.
Мозку довелося пристосувати під завдання читання різні зони: зорову та моторну кору, мовленнєві та слухові центри (навіть якщо ми читаємо не вголос, а про себе), мозочок, лобові та скроневі частки, елементи лімбічної системи, що відповідають за пам'ять. Один тільки процес розпізнавання і декодування букв у слова і потім у сенс активізує щонайменше вісім ділянок мозку і нейронні зв'язки між ними.
Читання задіює одразу кілька складних когнітивних функцій: увагу, короткотривалу та довготривалу пам'ять, абстрактне та асоціативне мислення.
Але ми не обмежуємося механічним перекладом знаків у сенс; ми водночас розмірковуємо над прочитаним, тобто запускаємо ще складніші процеси. Що глибшого осмислення чи розвиненої уяви вимагає від нас текст, то інтенсивніше доводиться працювати нашому мозку.
Читання тренує увагу та пам'ять
Даючи мозку регулярні навантаження, ми щонайменше підтримуємо в робочому стані нейрони - нервові клітини, з яких складається сіра речовина мозку, і зони контакту між ними - синапси. Якщо при цьому ми ще й вчимося чогось нового, то сприяємо створенню в мозку нових нейронних зв'язків.
Отже, регулярно "вмикаючи" нейрони і синапси в зонах мозку, задіяних у процесі читання, ми підтримуємо в себе ті функції, за які вони відповідають. Серед них - увага і пам'ять. Саме вони насамперед страждають у похилому віці, якщо їх не тренувати.
Перетворюючи набори букв на слова, наш мозок "дістає" слова та їхні значення з так званого ментального лексикону. Залежно від того, наскільки часто ми використовуємо те чи інше слово, спрацьовує короткочасна або довготривала пам'ять.
Наукові дослідження довели, що високе залучення до інтелектуальної діяльності в ранньому і середньому віці знижує ризик розвитку хвороби Альцгеймера в старості у тих, хто до неї схильний. Для найкращого ефекту інтелектуальна діяльність має бути різноманітною. Читання книжок - настільки простий, але при цьому ефективний варіант, що його цілком можна зробити "базовим" заняттям, доповнивши, наприклад, вивченням іноземних мов, грою в шахи, кросвордами та головоломками.
Головне - регулярність, але якщо підбирати по-справжньому захопливі книжки, то щоденні читацькі "тренування" будуть у радість.
Тренування уваги в нашу епоху інформаційних перевантажень корисне абсолютно всім. І якщо ви обираєте як тренування уваги читання, то краще читати паперові книжки - вони, на відміну від електронних гаджетів, не провокують нас відволікатися на інші ресурси.
Читання занурює нас в атмосферу іншого світу
Під час читання художньої літератури сила уяви допомагає нам відчути те, про що йдеться в книзі. Мозок реагує на згадувані в книжці явища і предмети так, як якби читач мав із ними справу в дійсності. Наприклад, під час прочитання слова "кава" в нас активізується ділянка мозку, що відповідає за нюх, ніби ми відчуваємо кавовий аромат.
Вплив прочитаного на мозок триває навіть після того, як ми відірвалися від читання і повернулися в реальний світ.
Це підтвердило дослідження, проведене в Університеті Еморі (США). Там студенти-добровольці протягом дев'яти вечорів читали книгу, після чого щоранку їм робили магнітно-резонансну томографію (МРТ) мозку. Дослідники обрали для випробовуваних історичний роман Роберта Гарріса "Помпеї". За рахунок гострого, драматичного сюжету він до кінця тримає читачів у напрузі.
Після початку читання і протягом усього дослідження у студентів з'явилися активні зв'язки у вигляді вузлів і з'єднань у різних ділянках мозку - дослідники називали це явище підвищеною зв'язністю. Підвищена зв'язність проявилася не тільки в мовленнєвих ділянках мозку, а й у зонах, що відповідають за соматосенсорні та моторні функції.
Ці області беруть участь у створенні наших уявлень про фізичні відчуття. Наприклад, коли ми уявляємо біг, у мозку активуються ті самі нейрони, які "вмикаються", коли ми дійсно біжимо. Співпереживаючи подіям роману, ми ніби самі переживаємо їх у буквальному сенсі.
Цікаво, що виявлена підвищена зв'язність зберігалася в мозку студентів навіть через п'ять днів після закінчення читання. Провідний автор дослідження нейробіолог Грегорі Бернс порівняв це явище з м'язовою пам'яттю. Як довго триває ефект, поки невідомо. Чи є у настільки глибокої сили уяви практична користь? Так - і про це нижче.
Читання допомагає нам краще розуміти інших людей
У психології та нейрофізіології існує таке поняття, як внутрішня модель свідомості іншої людини (Theory of Mind). Цим терміном позначають здатність розуміти чужі переживання як власні і завдяки цьому пояснювати та прогнозувати поведінку інших людей. Комусь ця здатність притаманна більшою мірою, комусь меншою - залежно від вродженої емпатії та досвіду взаємодії з іншими людьми.
Американські психологи Девід Комер Кідд (David Comer Kidd) та Емануель Кастано (Emanuele Castano) 2013 року довели, що читання художньої літератури підвищує розуміння чужої свідомості. Важлива умова: це має бути якісна література.
Тисячі учасників експерименту запропонували прочитати уривки з якісної художньої літератури, легкої популярної літератури та науково-популярної літератури (нон-фікшн). Книги для першого списку взяли з числа останніх фіналістів національних літературних премій, а для другого - зі списку бестселерів Amazon. Тексти мали різний зміст і тематику.
Після того як учасники дослідження прочитали тексти, психологи протестували їх на розуміння чужої свідомості. Найкращі результати показали ті, хто читав якісну художню літературу.
Автори експерименту пояснюють ці дані тим, що у великій літературі все як у житті: герої - складні особистості, їхній внутрішній світ не розкривається очевидним для читача чином.
Читачеві доводиться аналізувати героя, тобто докладати інтелектуальних зусиль і вмикати творче мислення. Отриманий досвід розуміння вигаданих героїв читач потім успішно переносить на реальні ситуації. Можливо, не останню роль у цьому корисному ефекті відіграє те, що ми фізично вживаємося в героїв, як показало дослідження, описане вище.
Читання знімає стрес
Завдяки ефекту відключення від реальності читання знімає стрес краще, ніж прогулянка і прослуховування музики. А якщо сісти за книжку з чашкою улюбленого чаю або кави, то ви відчуєте полегшення ще швидше. При цьому не важливо, що саме ви читаєте - роман, який отримав національну премію, чи нехитрий детектив. Головне, щоб процес вас поглинав.
Під час одного з експериментів в Університеті Сассекса (Велика Британія) групі волонтерів спочатку штучно підвищили рівень стресу, потім запропонували кілька способів релаксації, після чого знову виміряли рівень стресу (показниками були серцевий ритм і м'язове напруження).
Способами розслаблення стали читання книжок, прослуховування музики, сеанс відеоігри, прогулянка, чашка чаю або кави. Читання виявилося найефективнішим - воно знизило рівень стресу на 68%, за умови, що випробовувані провели за книжкою всього по 6 хвилин.
Другим за ефективністю результатом стало прослуховування музики - це заняття зменшило рівень стресу на 61%. Чашка чаю або кави знизила його на 54%, прогулянка - на 42%, а сеанс відеоігри - всього на 21%.
Когнітивний нейропсихолог Девід Льюїс, який проводив дослідження, пояснив заспокійливий ефект читання тим, що люди розчиняються в уявному світі книжки і в такий спосіб уникають турбот і стресів повсякденного світу.
"Я згодна з тим, що навіть від легкої популярної літератури є користь, - коментує Олена Романічева, головний науковий співробітник лабораторії соціокультурних освітніх практик. - Уявіть типовий випадок: людина заклопотана побутовими турботами і мало що може дозволити собі у фінансовому плані. Виїхати, наприклад, у подорож вона не може. Але не можна перебувати в напрузі постійно, тому вона може взяти книжку і зануритися на деякий час у світ фантазій, де все прекрасно. Це компенсаторно-гедоністична функція читання".