Полісегментарний остеохондроз: розуміння, методи лікування та стратегії зменшення болю

Симптоми остеохондрозу хребта є надзвичайно неприємними, незалежно від того, чи уражається шийний, грудний або поперековий відділ хребта. Важко переносимий біль у спині та низка інших скарг вимагають негайного лікування. Як розпізнати полісегментарний остеохондроз і як його лікувати? Одразу варто сказати про те, що це захворювання зачіпає одразу кілька відділів хребта. Ця форма недуги найпідступніша і важка [1].


Полісегментарний остеохондроз


Симптоми та причини хвороби

Остеохондроз зустрічається переважно у людей похилого віку, хоча він може почати проявлятися і розвиватися у дорослих старше 25 років. Клінічні дослідження показують, що до 60 відсотків людей старше 60 років страждають від болю, пов’язаного з остеоартритом (переважно в суглобах). На частоту виникнення захворювання особливо впливають [2]:

  • пізній вік,
  • етнічні фактори,
  • вроджені фактори,
  • погана біомеханіка суглобів
  • надмірна вага та ожиріння,
  • професія,
  • фізична активність
  • висока кісткова маса,
  • рівень гормонів [3].

Початкові ознаки остеохондрозу хребта не викликають занепокоєння і зазвичай супроводжуються незначним болем та обмеженням рухливості хребта, що суворо залежить від ступеня дегенерації. Однак такі симптоми не можна ігнорувати і слід негайно вживати профілактичних заходів.

Наростаючі симптоми остеоартрозу — це переважно іррадіюючий біль у хребті, наприклад, у сідниці або нижні кінцівки, поколювання та оніміння в ногах, а також загальна слабкість під час руху. Гострі больові синдроми починають виникати, коли елементи хребта (наприклад, міжхребцеві диски) зміщуються і грижуть. Це може призвести до серйозних неврологічних симптомів (рухові та чутливі порушення, парези, атрофія м’язів тощо) [1].

Стадії остеохондрозу

  1. Перша стадія розвитку остеохондрозу. Починається зневоднення пульпозного ядра. Це призводить до зменшення висоти диска. У фіброзному кільці з’являються тріщини, але патологічний процес не виходить за межі міжхребцевого диска.
  2. Друга стадія розвитку остеохондрозу. В результаті зменшення висоти диска місця прикріплення м’язів і зв’язок двох сусідніх хребців стають ближчими. Тому м’язи і зв’язки провисають. Це може призвести до надмірної рухливості двох хребців по відношенню один до одного, тобто розвивається вертебробазилярна нестабільність. Ця стадія характеризується ковзанням або зміщенням хребців по відношенню один до одного з утворенням хребцевого хряща.
  3. Третя стадія розвитку остеохондрозу. У цей період відбуваються найбільш виражені морфологічні зміни, які в першу чергу зачіпають самі міжхребцеві диски: розвиваються пролабування і протрузії дисків. Також страждає суглобовий апарат хребетно-рухового сегмента. У міжхребцевих і міжхребцевих суглобах виникають підвивихи, розвивається артроз.
  4. Четверта стадія розвитку остеохондрозу. На цьому етапі в уражених відділах хребта відбуваються адаптаційні зміни. Організм намагається подолати надмірну рухливість хребців, знерухомлюючи хребет для збереження його опорної та захисної функцій. В результаті на суміжних поверхнях тіл хребців з’являються крайові кісткові розростання, тобто остеофіти. Остеофіт, що виріс «не в тому місці», спричиняє мікротравматизацію нервового корінця [2].

Лікування остеохондрозу

Терапія при лікуванні остеоартрозу хребта визначається індивідуально в залежності від типу і тяжкості стану. Здебільшого достатньо консервативного лікування, беручи до уваги в основному:

  • фармакологічне лікування (відповідні ліки),
  • кінезітерапію та фізичну терапію, включаючи фізичну реабілітацію,
  • використання допоміжних засобів для полегшення пересування (ортопедичні шнурки, вкладки у взуття)
  • відповідний спосіб життя (дотримання дієти та режиму харчування, фізичні вправи для збільшення м’язової маси) [3].

Коли вищезгадані методи виявляються неефективними, проводиться відповідне хірургічне лікування.

Література

1. В. В. Поворознюк. Боль в нижней части спины / Medix. Anti Aging, 2009- № 2 (08). — С. 54-60.

2. Erickson BJ, Chalmers PN, Yanke AB, Cole BJ. Surgical management of osteochondritis dissecans of the knee. Curr Rev Musculoskelet Med. 2013 Jun 1; 6(2): 102-14. http://www.briancolemd.com/wp-content/themes/ypo-theme/pdf/surgical-management-of-osteochondritis-dissecans-of-the-knee.pdf (accessed 11 October 2016) Level of evidence: 1A

3. Hyrkas ER. Psychosomatic Pain? The Meanings of Musculoskeletal Affliction in Finnish Medicine, ca. 1950–2000. European Journal for the History of Medicine and Health 78 (2021) 128-154.

Добавить комментарий

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив